З погляду діалектичної тріади «теза – антитеза – синтез», Творець – це теза, а сатана – антитеза. Сенс синтезу в тому, що антитеза або ліквідується, або підпорядковується тезі. На практиці, синтез – це коли діти Божі рішуче долають опір «дітей диявола» і здійснюють перехід на вищий рівень розвитку.
Радіймо, арії! Добрий і досконалий Творець створив добрий і досконалий Всесвіт. Він розвивається як вселенський організм, цілісна система. Мета Всесвіту – еволюція його життєвих форм, розгортання внутрішніх потенцій Життя з виходом на дедалі вищий рівень свідомості, гармонії, сили, краси. ПРАВЕ І ЛІВЕ
Цілісність Всесвіту і його розвиток забезпечуються тим, що грунтуються на твердих правилах. В арійській традиції ця сукупність правил Творця позначається терміном «Прав». Слідування законам Прави позначається терміном «правий шлях», а сукупність принципів природовідповідної (правильної) соціальної самоорганізації називається «правом». Цей шлях гарантовано веде до сили, гармонії та еволюційного розвитку. Протилежністю є «лівий шлях», сутність якого полягає у спробах обійти природні закони і «перехитрити Творця». Цей шлях «богоборства» створює ілюзію легких перемог, оскільки короткочасно може давати певні переваги, проте в стратегічному плані завжди веде до страждань і поразки («брехнею весь світ обійдеш, та назад не повернешся»). ПРАВИЛЬНА І НЕПРАВИЛЬНА КОНКУРЕНЦІЯ
Головним двигуном еволюції Всесвіту є змагальність видів, їхнє природне прагнення стати сильнішими, чисельнішими, самодостатнішими. Різні прояви еволюційної конкуренції мають різну продуктивність. Найпродуктивнішою є така конкуренція, при якій види (раси, народи, організації) намагаються отримати перевагу за рахунок посилення себе, а не ослаблення інших. Це подібно до «гри за правилами»: якщо команди прагнуть перевершити суперника за рахунок зростання своєї майстерності, то це «правильна» конкуренція. Вона породжує високу інтенсивність боротьби, а тому підтримує потужні стимули розвитку. На протилежному боці еволюційних перегонів перебуває «неправильна конкуренція» – це коли перевага досягається не посиленням себе, а послабленням конкурента. Наприклад, коли під час футбольної гри намагаються не обіграти суперника, а перебити йому ноги. В цьому випадку енергія боротьби спрямована не на розвиток, а на руйнування і деградацію. ТВОРЧА ТЕЗА І ПАРАЗИТИЧНА АНТИТЕЗА Теза – це те, що є первинним і самодостатнім. Антитеза – це те, що заперечує тезу і створює для неї опір, проте в такий спосіб мобілізує тезу та сприяє її розкриттю в більшій повноті. Антитеза не є самодостатньою, вона існує лише завдяки тезі — подібно як тінь існує завдяки світлу. Еволюційною тезою є правильна конкуренція, тобто «гра за правилами». В арійській традиції такого роду змагальність називається «шлях слави», а її учасники є носіями «честі». Це шлях сильних людей. Це правий шлях. Для нього властива відкритість, прозорість, щирість, справедливість, ясність. Еволюційною антитезою є неправильна конкуренція, найвиразнішим проявом якої є паразитування. Паразитичні види надто слабкі, щоб мати шанси перемогти в «чесній грі». Для паразитів поняття честі взагалі не існує, більше того – воно вважається проявом безумства. Головна зброя паразитів – брехня, лицемірство, зрада. Це лівий шлях. Паразити бояться світла, тому всюди напускають туман, суперечливість, заплутаність. Паразити бояться своїх «донорів» («господарів»), тому намагаються їх максимально ослабити і розкласти. Смерть «донора» зазвичай вбиває й самих паразитів, але вони не думають про це, бо живуть лише «тут і тепер». Їхній примітивний, нетворчий інтелект не дозволяє заглядати в майбутнє. ТВОРЕЦЬ І САТАНА
Творець Всесвіту, всемогутній і святий, є головним носієм творчого начала. Все, що ллє воду на млин творчості й еволюції, працює разом з Творцем. Людина, яка творить і йде «правим шляхом», уподібнюється Богу-Творцю і є його сотворцем. Вона дає добрі плоди, помножує лад і добробут, прискорює еволюцію.
Натомість паразитичні види за своєю природою є противниками Творця. Для позначення цього антиеволюційного, неправильного, збоченого, «лівого» начала застосовується арамейське слово «сатана», що значить «противник». Паразитування – це сатанізм. Паразити неспроможні до творчості, тому зневажають її. Паразити заперечують існування Творця, тому завжди є прихованими або явними атеїстами. Носії паразитичних, сатанинських ідеологій полюбляють називати себе «лівими» – це свідоме чи підсвідоме визнання того, що вони йдуть «лівим шляхом». ДІТИ БОГА І ДІТИ ДИЯВОЛА
Діти Божі – це ті, що йдуть «правим шляхом», грають за правилами, перевершують конкурентів власною силою і творчістю, діють чесно й відкрито, живуть в гармонії з Всесвітом, вважаючи себе його частинкою. Діти Божі несуть світло і радість, чистоту і здоров’я.
Діти диявола – це ті, що йдуть «лівим шляхом», прагнуть обдурити Творця і обійти його правила, намагаються отримати перевагу шляхом послаблення конкурентів, визискують природу, бо, засліплені сатанинською гординею, прагнуть поставити себе над Всесвітом. Творчість паразитів – це мавпування і спотворення. Розум паразитів – це хитрість і брехня. ІДЕНТИФІКАЦІЯ ПАРАЗИТІВ
Головною, фундаментальною умовою існування паразитичної антисистеми є вміння замаскуватися, прикинутися «своїм». Елементи маскування: «вулики», «коса», «проффесор». Легально існує ціла «наука» обдурювання, знавці якої називаються «іміджмейкерами» і «політтехнологами». Тому розпізнати паразитів дуже непросто.
Проте є один критерій, що діє на 100%: якщо керівник збагачується, а керована ним система зубожіє, значить цей керівник є паразитом. Якщо система «Україна» стає все біднішою і слабкішою, а владна верхівка збагачується, значить ця верхівка є паразитичною антисистемою.
Згаданий критерій – це євангельське «пізнання за плодами», тобто результатами діяльності. Паразитичні види помножують навколо себе темноту, безчестя, слабкість, збочення. Їхні плоди – розпад, безладдя і беззаконня. ТЕЗА – АНТИТЕЗА – ПЕРЕХІД
Творець створив гармонійну, цілеспрямовану, еволюціонуючу цілісність – СИСТЕМУ. Сатана та його співробітники («діти диявола») – це завжди збочена АНТИСИСТЕМА. З погляду діалектичної тріади «теза – антитеза – синтез», Творець і його діти – це теза, а сатана і його діти – антитеза. Синтез – це коли діти Божі рішуче долають опір «дітей диявола» і здійснюють перехід на вищий рівень розвитку. Творче подолання диявольської антитези розкриває приховані потенції божественної тези. Сенс синтезу в тому, що антитеза або ліквідується, або підпорядковується тезі.
Ідеологи сатанізму трактують «синтез» як компроміс між тезою і антитезою. Але який може бути компроміс між Богом і дияволом, між чистотою і брудом, між правдою і брехнею? Додайте до їжі трішки отрути – і вона вся стане отруйною. Додайте до правди трішки брехні – і вона перестане бути правдою. Напівправда – це різновид брехні. Компроміс з брудом – це перемога бруду. Не толерантно? Толерантність – це химера, вигадана «дітьми диявола» для успішнішого паразитування. ПОДОЛАТИ САТАНИНСЬКУ АНТИТЕЗУ!
Всесвіт настільки досконалий, що в ньому навіть паразитичні види працюють на загальний розвиток. Вони створюють додатковий еволюційний тиск, тому примушують своїх конкурентів докладати надзусиль, виявляти чудеса винахідливості та прозорливості, бути обережними і мудрими. Спільнота, заражена паразитами, ставиться перед вибором: звільнитися або вмерти!
Якщо глянути на ситуацію з погляду еволюційної змагальності, то завдання паразитів – робити все, щоб знесилити заражений ними соціальний організм і випити з нього всю кров. Натомість завдання зараженої спільноти – докласти надзусилля і звільнитися від «дітей диявола».
В еволюційних перегонах виживає досконаліший, а таким вважається той, хто переміг. Спільноти, що не спромоглися очиститися від «дітей диявола», назавжди вилітають з еволюційної гри. Натомість спільноти, які виявили твердість і подолали сатанинську антитезу, здійснюють перехід на вищий рівень і творять нові світи. ТРИ ВАРІАНТИ ОЧИЩЕННЯ
Перший – це знищення паразитів, руйнування їхньої антисистеми. Недолік: займаючись боротьбою з брудом, сам будеш по вуха у бруді; руйнуючи когось, перетворюєшся на руйнатора і руйнуєш себе.
Другий варіант – це творення нової системи у просторі, недоступному для паразитів. Якщо кімната темна, ми не викидаємо з неї темряву, а наповнюємо світлом, і темрява зникає сама. Генеруючи світло, ми починаємо світитися. Творячи новий світ, ми стаємо сотворцями Божими.
Третій варіант (комбінований): руйнування антисистеми після творення своєї системи. При цьому руйнування застосовується як вторинний, допоміжний засіб для швидшого очищення Всесвіту.
Перший варіант передбачає малоприємну взаємодію з усією паразитичною гидотою. Другий варіант – це рішучий розрив з «дітьми диявола» і взаємодія лише з дітьми Божими. Третій метод – це оперативна «зачистка паразитів», яка здійснюється з вищого простору. ОСТАТОЧНИЙ ДІАГНОЗ
Очевидно, що Україна глибоко вражена паразитами. Вони домінують у всіх вищих органах влади, розкладають суспільство, висмоктують його життєві соки, нав’язують йому свою паразитичну мораль. Український політикум – це вже не предмет дослідження політології: ним має займатися соціальна паразитологія і санстанція.
Паразити не спроможні творити, адже їхня «еволюційна спеціалізація» – руйнувати, красти, брехати. За два десятиліття вони розікрали і запаскудили найбагатшу у світі країну, принизили її в очах інших націй і довели до межі банкрутства. У народі вже домінують настрої «проти всіх», на черзі – вимога тотального оновлення. Для цього треба піднятися у вищий простір і ввійти в нову екологічну нішу, недоступну для паразитів. УКРАЇНСЬКИЙ АЕРОСТАТ: ПРИЄДНУЙСЯ!
Нагадаємо, що є чотири рівні буття: «Простір страждань», «Простір боротьби», «Простір пригод» і «Простір волі». Нинішня екологічна ніша – це два нижні простори. Наше завдання – пройти крізь Простір пригод, піднятися у Простір волі і закріпитися в ньому. Для цього треба здійснити три кроки. Крок 1. Індивідуальна робота: скидаємо вантаж інформаційного бруду, оздоровлюємось, оновлюємось і, неначе на повітряній кулі, піднімаємось у гармонійний особистий простір. Найефективніше це зробити за допомогою очищеної від фарисейських вставок «Доброї Новини», універсальних форм технології «Живе Слово» і традиційного комплексу з п’яти фізичних вправ «Око відродження». Крок 2. Колективна робота: об’єднуємось у «групи довіри», формуємо рої, сотні та полки – згідно з українською традицією самоорганізації. Крок 3. Засновуємо всесвітню українську духовно-економічну державу-громаду Третій Гетьманат. Недоступність для паразитів цієї нової екологічної ніші досягається:
• внутрішньою прозорістю на всіх рівнях,
• простотою податкової системи (автоматичне збирання податків з кожної транзакції);
• відсутністю анонімності в інформаційній та економічній сферах,
• багатоступеневими виборами, коли лідерів обирають лише з тих, з ким особисто знайомі,
• персональною відповідальністю керівників за плоди своєї діяльності,
• правильною конкуренцією,
• збагаченням керівників лише разом з людьми, якими вони керують.
Продовження теми:
Процес Великого Переходу вже йде повним ходом. Приєднуйся! Скидай вантаж інформаційного бруду і заходь у чарівний аеростат сонячної України. «Дерзай, сину! Дерзай, дочко! Царство Боже здобувається силою, і ті, що застосовують силу, схоплюють його!» (Матвій 11.12).
Хай Буде!
Євангельська концепція палінгенетичного реактора об’єднує надлюдську самореалізацію, соціальну взаємодію та трансформацію людства. Щасливі скромні та приязні, бо вони опанують Землю.
Сонячний аеростат, або Як позбутися паразитів
Світ:
Спецтема:
З погляду діалектичної тріади «теза – антитеза – синтез», Творець – це теза, а сатана – антитеза. Сенс синтезу в тому, що антитеза або ліквідується, або підпорядковується тезі. На практиці, синтез – це коли діти Божі рішуче долають опір «дітей диявола» і здійснюють перехід на вищий рівень розвитку.
10020501e.jpg
Радіймо, арії! Добрий і досконалий Творець створив добрий і досконалий Всесвіт. Він розвивається як вселенський організм, цілісна система. Мета Всесвіту – еволюція його життєвих форм, розгортання внутрішніх потенцій Життя з виходом на дедалі вищий рівень свідомості, гармонії, сили, краси.
ПРАВЕ І ЛІВЕ
Цілісність Всесвіту і його розвиток забезпечуються тим, що грунтуються на твердих правилах. В арійській традиції ця сукупність правил Творця позначається терміном «Прав».
Слідування законам Прави позначається терміном «правий шлях», а сукупність принципів природовідповідної (правильної) соціальної самоорганізації називається «правом». Цей шлях гарантовано веде до сили, гармонії та еволюційного розвитку.
Протилежністю є «лівий шлях», сутність якого полягає у спробах обійти природні закони і «перехитрити Творця». Цей шлях «богоборства» створює ілюзію легких перемог, оскільки короткочасно може давати певні переваги, проте в стратегічному плані завжди веде до страждань і поразки («брехнею весь світ обійдеш, та назад не повернешся»).
ПРАВИЛЬНА І НЕПРАВИЛЬНА КОНКУРЕНЦІЯ
Головним двигуном еволюції Всесвіту є змагальність видів, їхнє природне прагнення стати сильнішими, чисельнішими, самодостатнішими. Різні прояви еволюційної конкуренції мають різну продуктивність.
Найпродуктивнішою є така конкуренція, при якій види (раси, народи, організації) намагаються отримати перевагу за рахунок посилення себе, а не ослаблення інших. Це подібно до «гри за правилами»: якщо команди прагнуть перевершити суперника за рахунок зростання своєї майстерності, то це «правильна» конкуренція. Вона породжує високу інтенсивність боротьби, а тому підтримує потужні стимули розвитку.
На протилежному боці еволюційних перегонів перебуває «неправильна конкуренція» – це коли перевага досягається не посиленням себе, а послабленням конкурента. Наприклад, коли під час футбольної гри намагаються не обіграти суперника, а перебити йому ноги. В цьому випадку енергія боротьби спрямована не на розвиток, а на руйнування і деградацію.
ТВОРЧА ТЕЗА І ПАРАЗИТИЧНА АНТИТЕЗА
Теза – це те, що є первинним і самодостатнім. Антитеза – це те, що заперечує тезу і створює для неї опір, проте в такий спосіб мобілізує тезу та сприяє її розкриттю в більшій повноті. Антитеза не є самодостатньою, вона існує лише завдяки тезі — подібно як тінь існує завдяки світлу.
Еволюційною тезою є правильна конкуренція, тобто «гра за правилами». В арійській традиції такого роду змагальність називається «шлях слави», а її учасники є носіями «честі». Це шлях сильних людей. Це правий шлях. Для нього властива відкритість, прозорість, щирість, справедливість, ясність.
Еволюційною антитезою є неправильна конкуренція, найвиразнішим проявом якої є паразитування. Паразитичні види надто слабкі, щоб мати шанси перемогти в «чесній грі». Для паразитів поняття честі взагалі не існує, більше того – воно вважається проявом безумства. Головна зброя паразитів – брехня, лицемірство, зрада. Це лівий шлях. Паразити бояться світла, тому всюди напускають туман, суперечливість, заплутаність. Паразити бояться своїх «донорів» («господарів»), тому намагаються їх максимально ослабити і розкласти. Смерть «донора» зазвичай вбиває й самих паразитів, але вони не думають про це, бо живуть лише «тут і тепер». Їхній примітивний, нетворчий інтелект не дозволяє заглядати в майбутнє.
ТВОРЕЦЬ І САТАНА
Творець Всесвіту, всемогутній і святий, є головним носієм творчого начала. Все, що ллє воду на млин творчості й еволюції, працює разом з Творцем. Людина, яка творить і йде «правим шляхом», уподібнюється Богу-Творцю і є його сотворцем. Вона дає добрі плоди, помножує лад і добробут, прискорює еволюцію.
Натомість паразитичні види за своєю природою є противниками Творця. Для позначення цього антиеволюційного, неправильного, збоченого, «лівого» начала застосовується арамейське слово «сатана», що значить «противник». Паразитування – це сатанізм. Паразити неспроможні до творчості, тому зневажають її. Паразити заперечують існування Творця, тому завжди є прихованими або явними атеїстами. Носії паразитичних, сатанинських ідеологій полюбляють називати себе «лівими» – це свідоме чи підсвідоме визнання того, що вони йдуть «лівим шляхом».
ДІТИ БОГА І ДІТИ ДИЯВОЛА
Діти Божі – це ті, що йдуть «правим шляхом», грають за правилами, перевершують конкурентів власною силою і творчістю, діють чесно й відкрито, живуть в гармонії з Всесвітом, вважаючи себе його частинкою. Діти Божі несуть світло і радість, чистоту і здоров’я.
Діти диявола – це ті, що йдуть «лівим шляхом», прагнуть обдурити Творця і обійти його правила, намагаються отримати перевагу шляхом послаблення конкурентів, визискують природу, бо, засліплені сатанинською гординею, прагнуть поставити себе над Всесвітом. Творчість паразитів – це мавпування і спотворення. Розум паразитів – це хитрість і брехня.
ІДЕНТИФІКАЦІЯ ПАРАЗИТІВ
Головною, фундаментальною умовою існування паразитичної антисистеми є вміння замаскуватися, прикинутися «своїм». Елементи маскування: «вулики», «коса», «проффесор». Легально існує ціла «наука» обдурювання, знавці якої називаються «іміджмейкерами» і «політтехнологами». Тому розпізнати паразитів дуже непросто.
Проте є один критерій, що діє на 100%: якщо керівник збагачується, а керована ним система зубожіє, значить цей керівник є паразитом. Якщо система «Україна» стає все біднішою і слабкішою, а владна верхівка збагачується, значить ця верхівка є паразитичною антисистемою.
Згаданий критерій – це євангельське «пізнання за плодами», тобто результатами діяльності. Паразитичні види помножують навколо себе темноту, безчестя, слабкість, збочення. Їхні плоди – розпад, безладдя і беззаконня.
ТЕЗА – АНТИТЕЗА – ПЕРЕХІД
Творець створив гармонійну, цілеспрямовану, еволюціонуючу цілісність – СИСТЕМУ. Сатана та його співробітники («діти диявола») – це завжди збочена АНТИСИСТЕМА. З погляду діалектичної тріади «теза – антитеза – синтез», Творець і його діти – це теза, а сатана і його діти – антитеза. Синтез – це коли діти Божі рішуче долають опір «дітей диявола» і здійснюють перехід на вищий рівень розвитку. Творче подолання диявольської антитези розкриває приховані потенції божественної тези. Сенс синтезу в тому, що антитеза або ліквідується, або підпорядковується тезі.
Ідеологи сатанізму трактують «синтез» як компроміс між тезою і антитезою. Але який може бути компроміс між Богом і дияволом, між чистотою і брудом, між правдою і брехнею? Додайте до їжі трішки отрути – і вона вся стане отруйною. Додайте до правди трішки брехні – і вона перестане бути правдою. Напівправда – це різновид брехні. Компроміс з брудом – це перемога бруду. Не толерантно? Толерантність – це химера, вигадана «дітьми диявола» для успішнішого паразитування.
ПОДОЛАТИ САТАНИНСЬКУ АНТИТЕЗУ!
Всесвіт настільки досконалий, що в ньому навіть паразитичні види працюють на загальний розвиток. Вони створюють додатковий еволюційний тиск, тому примушують своїх конкурентів докладати надзусиль, виявляти чудеса винахідливості та прозорливості, бути обережними і мудрими. Спільнота, заражена паразитами, ставиться перед вибором: звільнитися або вмерти!
Якщо глянути на ситуацію з погляду еволюційної змагальності, то завдання паразитів – робити все, щоб знесилити заражений ними соціальний організм і випити з нього всю кров. Натомість завдання зараженої спільноти – докласти надзусилля і звільнитися від «дітей диявола».
В еволюційних перегонах виживає досконаліший, а таким вважається той, хто переміг. Спільноти, що не спромоглися очиститися від «дітей диявола», назавжди вилітають з еволюційної гри. Натомість спільноти, які виявили твердість і подолали сатанинську антитезу, здійснюють перехід на вищий рівень і творять нові світи.
ТРИ ВАРІАНТИ ОЧИЩЕННЯ
Перший – це знищення паразитів, руйнування їхньої антисистеми. Недолік: займаючись боротьбою з брудом, сам будеш по вуха у бруді; руйнуючи когось, перетворюєшся на руйнатора і руйнуєш себе.
Другий варіант – це творення нової системи у просторі, недоступному для паразитів. Якщо кімната темна, ми не викидаємо з неї темряву, а наповнюємо світлом, і темрява зникає сама. Генеруючи світло, ми починаємо світитися. Творячи новий світ, ми стаємо сотворцями Божими.
Третій варіант (комбінований): руйнування антисистеми після творення своєї системи. При цьому руйнування застосовується як вторинний, допоміжний засіб для швидшого очищення Всесвіту.
Перший варіант передбачає малоприємну взаємодію з усією паразитичною гидотою. Другий варіант – це рішучий розрив з «дітьми диявола» і взаємодія лише з дітьми Божими. Третій метод – це оперативна «зачистка паразитів», яка здійснюється з вищого простору.
ОСТАТОЧНИЙ ДІАГНОЗ
Очевидно, що Україна глибоко вражена паразитами. Вони домінують у всіх вищих органах влади, розкладають суспільство, висмоктують його життєві соки, нав’язують йому свою паразитичну мораль. Український політикум – це вже не предмет дослідження політології: ним має займатися соціальна паразитологія і санстанція.
Паразити не спроможні творити, адже їхня «еволюційна спеціалізація» – руйнувати, красти, брехати. За два десятиліття вони розікрали і запаскудили найбагатшу у світі країну, принизили її в очах інших націй і довели до межі банкрутства. У народі вже домінують настрої «проти всіх», на черзі – вимога тотального оновлення. Для цього треба піднятися у вищий простір і ввійти в нову екологічну нішу, недоступну для паразитів.
УКРАЇНСЬКИЙ АЕРОСТАТ: ПРИЄДНУЙСЯ!
Нагадаємо, що є чотири рівні буття: «Простір страждань», «Простір боротьби», «Простір пригод» і «Простір волі». Нинішня екологічна ніша – це два нижні простори. Наше завдання – пройти крізь Простір пригод, піднятися у Простір волі і закріпитися в ньому. Для цього треба здійснити три кроки.
Крок 1. Індивідуальна робота: скидаємо вантаж інформаційного бруду, оздоровлюємось, оновлюємось і, неначе на повітряній кулі, піднімаємось у гармонійний особистий простір. Найефективніше це зробити за допомогою очищеної від фарисейських вставок «Доброї Новини», універсальних форм технології «Живе Слово» і традиційного комплексу з п’яти фізичних вправ «Око відродження».
Крок 2. Колективна робота: об’єднуємось у «групи довіри», формуємо рої, сотні та полки – згідно з українською традицією самоорганізації.
Крок 3. Засновуємо всесвітню українську духовно-економічну державу-громаду Третій Гетьманат. Недоступність для паразитів цієї нової екологічної ніші досягається:
• внутрішньою прозорістю на всіх рівнях,
• простотою податкової системи (автоматичне збирання податків з кожної транзакції);
• відсутністю анонімності в інформаційній та економічній сферах,
• багатоступеневими виборами, коли лідерів обирають лише з тих, з ким особисто знайомі,
• персональною відповідальністю керівників за плоди своєї діяльності,
• правильною конкуренцією,
• збагаченням керівників лише разом з людьми, якими вони керують.
Продовження теми:
Процес Великого Переходу вже йде повним ходом. Приєднуйся! Скидай вантаж інформаційного бруду і заходь у чарівний аеростат сонячної України.
«Дерзай, сину! Дерзай, дочко! Царство Боже здобувається силою, і ті, що застосовують силу, схоплюють його!» (Матвій 11.12).
Хай Буде!
В тему:
Клінч, або Велика нагода
Пророцтво про Третій Гетьманат
Чому саме «Живе Слово»?
П’ять тибетських перлин для оздоровлення і омолодження
Феномен “Alien”. Нарис з соціальної паразитології
Добра Новина Ісуса Хреста, Сина Божого
Грааль-2010
Творимо Вільну Українську Державу.
Зверніть увагу
Чеснота приязності та ельфійський реактор – другий крок до вічного життя та опанування планети Земля